Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибрикувати, -кую, -єш, гл. 1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води. Грин. I. 253. 2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували. Ном. № 11620.
Дівойник, -ка, м. Раст. Onobrychis sativa. Лв. 100.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату. Гол. II. 438.
Навкотка́ гра́ти. Игра въ дни праздника Пасхи: катаютъ яйца по желобку изъ лубка, иногда просто съ бугорка, и чье яйцо, катясь, ударится о другое, тотъ выигрываетъ. Ив. 41.
Нерозважний, -а, -е. 1) Неутѣшный. Плакала нерозважними дрібними сльозами. Мир. ХРВ. 233. 2) Неразсудительный, легкомысленный. Нерозважний дячище на підмову дався. Гол. III. 475.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы. Желех.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка. Мет. 209.
Шкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Прихрамывать. Чуб. II. 283.