Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.).
Виборовий, -а, -е. Выборный.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю.
2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити.
Зруйнування, -ня, с. Разореніе, разрушеніе.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає.
2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса.
Ле́стками підійти́. Лестью добиваться, льстить. Ум. ле́стівочки. Як узяли лестівочками підходить.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила.
Примовити Cм. примовляти.
Прихистити, -хищу, -стиш, гл. Спрятать, дать пріютъ, мѣсто. Понакладала на вози садовину: груші та сливи, щоб везти на ярмарок, а решту, що не влізла в вози, треба прихистить у коморі або в хижці до завтрього до ранку.
Роблювати, -люю, -єш, гл. Дѣлывать. Господи, що за речі він роблював.