Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину.
Ворушитися, -шуся, -шишся, гл. Шевелиться. Ворушиться, і усом моргає, очима поводить. Ворушіться ще, жили, поки живі. Усюди.... народ ворушився.
Набатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Неприкаяний, -а, -е. 1) Нераскаявшійся. Зробивсь великим грішником та з журби по грошах і вмер без причастя неприкаяний.
2) Окаянный, отчужденный отъ людей, не находящій себѣ мѣста. Доле ж моя неприкаяна.
Понакльовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. То-же, что и наклюнутися, но во множествѣ. Вже яйця понапльовувались.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма.
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні.
2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.