Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота. Ном. № 1577.
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Чуб. VII. 422. Покриткуй, або начосів не напускай. Ном. № 11264.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Піддержувати, -жую, -єш, сов. в. піддержати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55.
Поклякти, -кну, -неш, гл. Склониться, нагнуться. Колос позолотів, набубнявів, покляк. Г. Барв. 147. Отті прямії тоски зовсім пустісінькі, ростуть на ші даром; котрі ж поклякнули, то божа благодать: їх гне зерно, вони нас мусять годувать. Греб. 363.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. Котл. Ен. IV. 6. (Товариство) скомпонувало собі статут. К. ХП. 27.
Темніти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Темнѣть, становиться темнымъ. 2) Слѣпнуть. 3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти. Левиц. І. 17.
Тьопнути, -ну, -неш, гл. Хватить, ударить. Як тьопнув Сучченко змія, так і счесав йому всі три голови. Чуб. ІІ. 252.