Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе.
Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Засни, серце, довічним сном! Довішня отрута.
Насва́тувати, -тую, -єш, сов. в. насватати, -таю, -єш, гл. Высватывать, высватать. Насватав батька свого лисого, от і сиди тепер з гарбузом.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики.
Спрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.
Тамади нар. = tуди.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце.
Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Cм. замет.