Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Вугнотати гл. = гугнявити. Вх. Зн. 8.
Дзеленькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть.
Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися. К. ЧР. 375.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Котл. Н. П. 383. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Кутатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Кутаться. 2) Заниматься; хлопотать съ работой. Челядь кутаєся — займаєся, літом і зімою то у хаті, де варити їсти... пряде, тче, красить вовну, шиє, вишиває, пере шмате, то по за хатою, де доїть вівці та корови, ходить коло свиней, обходити городовину... Шух. І. 145.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Протомити, -млю, -миш, гл. Утомить.