Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. Ном. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою. Ном. № 13664.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. ІII, 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239. 7)но́су. Точить, отточить косу. Желех.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. Гол. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло. Гол.
Куга, -ги, ж. 1) Водное растеніе: Typha? Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю. Шевч. З чистої річки почнуть підійматься темні пучечки куги. Щог. В. 35. 2) Деревянный поплавокъ къ неводу или иной сѣти въ видѣ небольшого (1/4 — 1/2 ведра) боченка, а къ переме́ту — чурка изъ древеснаго корня. Вас. 186, 188.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Оченьпати, -паю, -єш, гл. Выздоровѣть, подняться послѣ болѣзни. Цілу весну мене теплим молоком напували, поки я трохи оченьпала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 42).
Повідець, -дця́, м. 1) Ум. отъ повід. 2) Веревка, которой привязываютъ ногу ягненка къ другому ягненку. О. 1862. V. Кух. 32.