Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бемкати, -каю, -єш, гл. 1) = бамкати. 2) Метаться въ разныя стороны. Вх. Зн. 2.
Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ. Гн. II. 141.
Гре́чечка, -ки, ж. Ум. отъ Гречка.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17. 2) Рыбный заводъ.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Кв. І. 117. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Повтиратися, -раємося, -єтеся, гл. Утереться (о многихъ). Вони швидче повтирались, буцім то і не плакали. Рудч. Ск. І. 180.
Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.