Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роняти

Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОНЯТИ"
Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Подомірковуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Пострічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. ЗОЮР. І. 251. пострічай господи! — Пожеланіе божьей помощи. Пострічай тебе, Господи, моя крихотко! Г. Барв. 280.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ. Вх. Лем. 459.
Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.