Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш. К. Оп. 115.
Розскиглитися, -люся, -лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.
Слідити, -джу́, -диш, гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. Канев. у. За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Судина, -ни, ж. 1) Посудина. Шух. І. 261. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. 2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов. ЗОЮР. II. 56.