Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Зачми́хати, -хаю, -єш, гл. Зафыркать. Зачмише як кабан. О. 1862. Н. 64.
Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Легкоду́хий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
Припівзити, -жу, -зиш, гл. Укрѣпить соломенную крышу півзинами. Чуб. III. 390.
Розгадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгадатися, -даюся, -єшся, гл. Размышлять, размыслить, подумать. Роздумався я оттакечки, розгадався. МВ. (КС. 1902. X. 153).
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица. О. 1862. І. 80.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Тропок, -пка, м. Тропинка, дорожка, путь. Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Г. Барв. 358. Нехай твій тропок буде м'якенький, як мошок. Г. Барв. 226.