Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будувати, -дую, -єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. ІІІ. 131. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. труну будувати. Дѣлать гробь. 2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували... Шевч. 125.
Видимий, -а, -е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. І. 9 — 10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. О. 1862. VI. 60; IV. 77. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Грин. І. 121. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш. Конст. у.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась. Св. Л. 170.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Потихшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тише, смирнѣе.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Левиц. І. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. Ном. № 7521. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. ЕЗ. V. 121. Палицею шусть в діру. Гн. II. 25. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками. Ананьев. у.