Вирай, -раю, м. = вирій.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Еле́ктрика, -ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Зімови́й, -а́, -е́ Зимній. Вечір зимовий.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. 4) Фаза луны. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Подай, подай крізь кватирочку руку! Ой одсуне спідню кватирочку. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Cм. найомець.
Подибати, -баю, -єш, гл.
1) Пойти съ трудомъ, поплестись. Подибала стара мати дочку з милим розлучати.
2) Встрѣтить; найти, попасть. Він дав страву яку тілько подибле.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися.
Тримати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Тримає коні, а волів не хоче. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
2) — за що. Считать, почитать за что. Тримай, свято за свято.
