Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім.
Довг, -гу, м. Долгъ. Узяв його дідько за старий довг. Голод мутить, а довг крутить. Ум. Довжо́к.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Подача, -чі, ж. Оброкъ. Яків, бачте, у Київі на заробітках був. У нас пускають (кріпаків), треба тілько подачу давати, яку там положать. Живуть тихо, не дають подачі.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Оце причепилась причепа. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа.
Розмішувати II, -шую, -єш, сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати.
1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої....
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla.
2) = попичка, Palus palustris.