Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боротати, -таю, -єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить. Рудч. Ск. І. 90.
Зама́зувати, -зую, -єш, сов. в. зама́зати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво. К. ЦН. 218.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл. 1) Проясниться. 2) Разсвѣсть.
Подаруйко, -ка, м. Даритель, кто подарки дѣлаетъ. Подаруйко за кордоном без штанів ходить. Ком. II. № 928.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Фльорес, -су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий. Щог. В. 63.