Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить тверже.
2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Похвал, -лу, м. = похвалка.
Притакнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Поддакнуть, согласиться съ кѣмъ.
2) Присѣсть. Нема де притакнути на лавці.