Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium.
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій.
Кругловатий, -а, -е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру.
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный.
2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки.
Привабити Cм. приваблювати.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Трусак, -ка, м. = трусь.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к.