Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.
Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл.на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный. Желех.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна. Рудч. Ск. II. 73.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює. МВ. ІІ. 109.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.