Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Наділля́ти гл. = надлити.
Сиричина, -ни, ж. = сириця.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Хапужество, -ва, с. Взяточничество.