Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гая! меж. Крикъ, чтобы прогнать птицъ, то же, что и шугу. Гая, гая в луги, райськії пташки. Чуб. ІІІ. 400.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився. Кіевск. у.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.
Осениця, -ці, ж. Осень. Коби борзо до осени, та й до осениці. Гол. IV. 465.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили. Волч. у.