Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Драг. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме! Камен. у.
Неводний, -а́, -е́ Относящійся къ неводу.
Погибнути Cм. погибати.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. І. 153. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850.  
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Сурганитися, -нюся, -нишся, гл. Съ трудомъ везти, съ трудомъ, тяжело ѣхать. Мнж. 192.