Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.  
Кравчина, -ни, ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Чуб. V. 1048. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями. АД. І. 255.