Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтерплювати, -люю, -єш, сов. в. відтерпіти, -плю, -пиш, гл. Вытерпливать, вытерпѣть за что либо. За все ми одтерпіли. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Ди́мно нар. Дымно. Не топила, не курила, — по сінечках димно. Мет. 16.
Дові́дне Cм. Довідно.
Злий, -а, -е. 1) Злой. МВ. ІІ. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79. 2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Оборатися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить запашку.
Обшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обшити, -шию, -єш, гл. 1) Обшивать, обшить. 2)кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Гол. Хто мене буде обшивать? Мил. 221. 3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Чуб. VII. 404. Церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл.кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.