Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розстрявати

Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТРЯВАТИ"
Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха! Зміев. у.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли. Грин. III. 92.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Слюзавий, -а, -е. Слизистый, покрытый слизью. Сало слюзаве. Міусск. окр.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТРЯВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.