Верстовий, -а, -е. Верстовой. — шлях. Столбовая дорога. На верстовім шляху в полі корчма під вербою.
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю.
Докача́ти Cм. докачувати.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Обшугуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. обшуга́тися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Очищаться, оббиваться, отлетать. Пил обшугується, як товчуть гречку.
2) Истрачиваться, истратиться, издержаться. Обшугався так, що й шага нема.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный.
Сполохнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Однокр. отъ сполохатися. Встревожиться, взволноваться. Народ, побачивши його, вельми сполохнувся.