Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Муче́ння, -ня, с. 1) Мученіе. 2) — боже. Страсти Господни. Одну пісню о Божім рождению, другу — о Божім мученню.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде.
Підволокти Cм. підволікати.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь.
Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою.