Вимовний, -а, -е. 1) Выразительный, краснорѣчивый. Коли справді Бог дав чоловікові кебету до писання, то перше всього дає йому гарне вимовне слово.
2) Условленный, условный.
3) Укорительный; сопряженный, соединенный съ укорами. Не дай мені, Боже, служащого хліба: служащий хліб добрий, та тільки вимовний; по кусочку крає, що-дня вимовляє.
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. 2) Музыкальный инструментъ, волынка. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. « Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. 7) Переяславское названіе семинариста. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. ко́зи гнати. Чистить носъ. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. 10) коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Ум. кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Ув. козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була.
Мота́ти, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мотну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мотать, наматывать, мотнуть. Мотати нитки на клубок. на ус мотати. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Слухає та на ус мотає. 2) Болтать, болтнуть, качать, качнуть, махать, махнуть. Увійде москаль у хату, мотне патлами.
Позбігати, -гаємо, -єте, гл. Сбѣжать (о многихъ). З двора й собаки наші позбігали.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл.
1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір.
2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Посміховище, -ща, с. Посмѣшище. На посміховище я їм здався?
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ.
Шкворівщина, -ни, ж. На площади, гдѣ собираются парни и дѣвушки, забиваютъ дѣвушки тайно, съ особыми обрядами шкво́рінь; по повѣрью, это привлекаетъ парней; мѣсто, гдѣ забитъ шкворінь, называется шкворівщина.