Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Вірвант, -та, м. Желѣзная скобка, въ видѣ кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета къ другой, также шину къ ободу колеса. Грин. II. 104. Рудч. Чп. 250.
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129. б) — жовте. Numphar luteum. ЗЮЗО. І. 129. в) Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. Ум. лататтячко.
Млинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Очищать зерновой хлѣбъ на вѣялкѣ. Винниц. у.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Хавтур'я, -р'я, с. Поборы духовенства натурою. Набрав хавтур'я, що й до зеленої неділі станс.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. Чужая біда за цукар. Ном. № 2341. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Гн. II. 27. Солодке, як цукор. Ном. № 7809 (одм.).