Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Pauli. II. 85. Ум. бучулька.
Ґонт, -ту, м., ґо́нта и го́нта, -ти, ж. Тесъ, гонтъ. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив. МВ. І. 65. Дімок стояв, гонтою вбитий. Св. Л. 215, 216.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна. Вх. Лем. 410.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Обруб, -ба, м. 1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі. 2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова. Черниг. у.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Порозруйновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разрушиться (во множествѣ). Будівлі без догляду порозруйновувалися.
Совгатися, -гаюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.