Вим'Яти Cм. виминати.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Збо́ку нар. 1) Сбоку. У жупані, кругом пані і спереду й збоку. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Зараз збоку всі побачать, що де яка мила.
Ліпи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Лѣпить. Баба вже вареники ліпить. Не святі горшки ліплять. 2) — харьки-макогоники. Говорить вздоръ. Ліпи, ліпи харьки-макогоники, поки хто не скаже годі.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Носик, -ка, м.
1) Ум. отъ ніс.
2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida.
Подобень, -бня, м. Красивый человѣкъ. Убери пень, буде подобень.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть.