Банюр, -ра, м.
1) = банюра = баюра 1.
2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу.
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево.
Зві́тки, зві́ткіль, звіткіля́, нар. = звідки.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Переманювати, -нюю, -єш, сов. в. переманити, -ню́, -ниш, гл. Переманивать, переманить. Ой я чую, ой я знаю, серце не обманеш, що дівчину мою любу другий переманить.
Пошанування, -ня, с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати.
Поширочити, -чу́, -чи́ш, гл. = поширити.
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.