Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Достриба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Допрыгаться.
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину. О. 1861. X. 33.
Підштрикнути Cм. підштрикувати.
Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Роспорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспоротися, -рю́ся, -решся, гл. Распарываться, распороться.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Стрільба, -би, ж. 1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою. Гол. І. 95. 2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває. Гол. І. 195.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку. Гол.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Зн. 77.