Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Відманіжити, -жу, -жиш, гл. Отколотить, отдуть. Пан і цього одманіжив.
Гудзя́! меж. = Гуджа.
Дзи́ґлик, -ка, м. Стулъ, табуретъ, треножникъ. Одягну тебе, обую, посажу як паву на дзиґлику, як гетьманшу та й дивитись буду. Царя на дзиґлик посадили. Ум. Дзи́ґличок.
Запопа́дливий и запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця.
Пішаниця, -ці, об. Пѣшій человѣкъ. Два брати кінних, а третій брат менший, піша пішаниця.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла.