Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Дихтить чоловік. Лес вивалив язик і зачав дихтіти.
Дотеса́ти, -ся. Cм. дотісувати, -ся.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ.
Заля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Захлопать, защелкать. 2) Зарукоплескать. Публіка... заляскала в долоні.
Кийочок, -чка, м. 1) Ум. отъ і. кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука.
Отуманити, -ню, -ниш, гл. Обмануть, одурачить.
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Потентат, -та, м. Властелинъ, властитель, державный государь. Хоть ми собі живем у Січі просто, та нас великі потентати знають. Ненаситні владицтвом потентати.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.