Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Дурноло́бець, -бця, м. Дуракъ. Сказано — святі отці карбованці: з дурнолобця зроблять розумовця.
Іно нар. Только, лишь. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати.
Лавчастий замок. Въ гуцульскихъ хатахъ одинъ изъ двухъ родовъ деревянныхъ замковъ, которыми запираются входныя двери; называется также сліпий. лавчєстий замок состоитъ изъ одвірника, засува и зубчастого ключа. одвірник прибить до одвірок, сквозь него проходитъ засув съ двумя отверстіями (ґарами): въ одвірнику находятся лавки, гладкіе продолговатые куски твердаго дерева, силою своей тяжести падающіе в ґари, чѣмъ и производится запираніе; при помощи зубчєстого ключа эти лавки поднимаются, засув получаетъ возможность передвинуться и отпереть дверь.
Невдача, -чі, ж. Неудача.
Норити, -рю́, -риш, гл. Рыть норы.
Підвечірковий, -а, -е. Относящійся къ закускѣ предъ ужиномъ. Підвечіркова доба.
Рецок, -цка, м. = рджок.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Хроборь, -ря, м. Толстый нервъ листка (капусты, свеклы и пр.).