Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю. Ном. № 1823.
Дрібко́вий, -а, -е. Большими крупинками, въ кусочкахъ (о соли и т. п.). Cм. дрібчатий.
Каповий, -а, -е. . капо́ві пси Охотничьи собаки. Вх. Зн. 24.. Cм. капів.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Навспра́вжки, навспра́жки, навспра́жнє, нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди. Котл. Ен. І. 19.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі. О. 1862. IX. 62.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Мет. Прошу я її милою прозьбою. МВ. І. 19. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. МВ. (О. 1862. III. 74). 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив. Н. Вол. у.
Пти Въ выраженіи: на пти. — На що се? — На пти: щоб дивувались такі дурні, як ти! Харьк. г.