Валькування, -ня, с.
1) Выведеніе глиняной стѣны.
2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка.
Капарства, -ви, ж. = капестра.
Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чужо кошара овець не наплодить. Сімсот овець дам з кошари.
Ож сз.
1) Вотъ. Ож побачить.
2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали.
Перевершувати, -шую, -єш, сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ.
2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати.
2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині.
3) Угрожать, обѣщать. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Хвалиться знести всю шляхту гі панство.