Бі, сокращ. біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! спаси-бі! Спасибо! дасть-бі! Богъ дастъ. дале-бі! про-бі!
Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Домири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Помириться.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює.
Покірний, -а, -е. Покорный, кроткій, смирный. Покірної голови меч не йметь. Покірнеє та дитятко та Мар'єчка. Ум. покірне́нький.
Поплітка, -ки, ж.
1) Верхняя прядь на веревкѣ.
2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає.
Трясавина, -ни, ж. Топкое мѣсто, трясина.