Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Мет. 177. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться. Ном. № 11375.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Єв. Л. IX. 43. Зумилася ж я! МВ. ІІ. 124. Йосип зумився, що Христос народився. Грин. III. 33.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай. Ном. № 11011.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав. Волч. у.
Невдалюга, -ги, об. Совершенно ни къ чему неспособный человѣкъ. Підчепури, донечко люба, нашу хатину... і люде таки не скажуть, що тут невдалюги живуть. О. 1862. IV. 71.
Оплутати Cм. оплутувати.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.