Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відімчати, -чу, -чиш, гл. Быстро отвезти или отнести. Ой ти, коте сірий, та вимети сіни, а та, кішко, не ворчи, піди сміття одімчи. Мил. 43. Одімчить було.
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте. Мет. 396.
Зажда́ти Cм. зажидати.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Зотхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вздохнуть. Кінь спіткнувся, тяженько зітхнувся: «Чого ти, коню, зотхаєш?» Грин. III. 237.
Каменярський, -а, -е. Принадлежащій каменяреві. Желех.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. І. 248.
Примушувати Cм. примушати.
Чехнути, -ну, -неш, гл. Чахнуть. Батько наш чехне та й чехне, почав кашля ти, а далі й зовсім ліг. Харьк. у.