Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. У вікно полився тихий досвіт. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє.
Завдяки́ нар. Благодаря. Завдяки доброму чоловікові, що порятував мене шматком хліба, я, поснідавши, спромігся переваги-ваги додому доплентатись, а то пак нездужав уже і ступіня ступити.
Застила́тися, -ла́юся, -єшся, сов. в. засла́тися, -стелю́ся, -лешся, гл. Застилаться, заслаться.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася.
Тривати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Жить, существовать. Комета тривала дві неділі. до́бре тривати з ким. Хорошо жить, быть въ ладахъ съ кѣмъ. Війт з нами добре тривав.
2) Длиться, продолжаться.
3) тривай, тривайте! Постой, постойте, подожди, подождите. Ох, тривай, я й забула. «Тривайте! — гукав Кобза: — «глядіть, щоб кінь не забив котру11.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться.
