Відволокти Cм. відволікати.
Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. . У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Наговорив на його сім міхів горіхів.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле.
Сажавка, сажалка, -ки, ж. = сажавка. Сажалка була, — калина кругом понависала так рясно, як дівочі сльози. Викопали сажалку.
Уломок, -мку и -мка, м.
1) Отломокъ.
2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.