Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Відтерпіти Cм. відтерплювати.
Возлісся, -ся, с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр... Шевч. 87.
Заболоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Забрызгаться грязью, испачкаться въ грязи. Желех.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Протирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. 1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253. 2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169. 3) проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.
Страфитися, -фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. І. 56.