Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білобородий, -а, -е. Съ бѣлой бородой, бѣлобородый. Ум. білобороденький.
Волошечка, -ки, ж. Ум. отъ волошка.
Грімни́ця, -ці, ж. 1) Ударь грома? Молнія съ громомъ? Блиснула грімниця із чорної хмари. К. Досв. 9. 2) Свѣча, зажигаемая во время грома (согласно народному вѣрованію). Черниг. 3) = Громниця.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. МВ. І. 105. У неділю рано задзвонили в дзвони. Мет. 95. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. О. 1861. XI. Св. 37. 4) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Доло́ня, -ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. І. 98. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть. Федьк.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Приладнати, -ся. Cм. приладновувати, -ся.  
Саксаган, -ну, м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель. Шейк.
Хава, -ви, ж. Челюсть. Желех. Ум. хавка.