Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Гайдарка, -ки, ж. Длинная пастушеская палка. Лубен. у.
Глотити, -чу, -тиш, гл. Тѣснить, толпиться. Чого ви так глотите? почекайте трошки. Ольгоп. у.
Голуб'я́тник, -ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна.
Двіцалі́вка, -ки, ж. Доска въ два дюйма толщиной. МУЕ. ІІІ. 29.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк.
Позавивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Обмотать, обвить (многихъ, многое). Пусти ж мене, мати, в той сад погуляти, свого миленького кости позбірати, на тихім Дунаю переполоскати, в шовкову хустину позавивати. Чуб. V. 245. 2) Завить. Я б свої кучері та позавивала. Чуб. V. 100. Місяць дощовий буде, бо як народився, то ріжки униз спустив; а як такий, що так і позавивав ріжки вгору, то не буде дощу. Грин. І. 12.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл. 1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Чуб. V. 950. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши). Харьк. 2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх. МВ. ІІ. 184.