Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Ум. ворозка.
Гійє! меж. = гей 1.
Дженджури́стий, -а, -е. Щеголеватый, кокетливый. Цур тобі, пек тобі, яка дженджуриста: я купив їй личман, ще хоче й намиста.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
Шарпати, -паю, -єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Тягала його за руки, шарпала за одежу.