Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі.
Припрягати, -га́ю, -єш, сов. в. припрягти, -пряжу, -же́ш, гл. Припрягать, припречь.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому.