Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дристу́ха, -хи, ж. 1) Страдающая поносомъ. 2) Разжиженный слой земли, встрѣчающійся при копаніи, напр., колодца на большой глубинѣ. 3) = дрислівка 1.
Замишлі́вка, замишля́нка, -ки, замишляни́ця, -ці, ж. Прихотливая женщина. Як був собі Сава, та не їв сала, та все паляниці, не любив дівок-замишлівок, та все молодиці — замишляниці. Ном. № 12509. Комарь... оженився та взяв собі замишлянку. Чуб. V. 1169.
Кметиця, -ці, ж. Крестьянка, жена крестьянина. Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. Гол. ІV. 77.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й. Липов. у.
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Настрахати, -ха́ю, -єш, гл. Напугать, испугать.
Переділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.
Позависати, -са́ю, -єш, гл. Быть завѣшеннымъ многимъ. Досі тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною позависала. Чуб. V. 753.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.