Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будувати, -дую, -єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. ІІІ. 131. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. труну будувати. Дѣлать гробь. 2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували... Шевч. 125.
Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Наня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Огидниця, -ці, ж. Противная, отвратительная женщина. Вх. Зн. 43.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий. Павлог. у.
Шпарування, -ня, с. 1) Замазываніе щелей и углубленій при обмазкѣ стѣнъ сѣрой глиной. 2) Глина, которой произведена замазка щелей и углубленій въ стѣнахъ. Вже шпарування висхло, тільки побілити. Мир. Пов. II. 79.