Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий.
Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Галайкотіти, -кочу, -тиш, гл. = галайкати.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Зе́мський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира.
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Покришище, -ща, с. ув. отъ покришка.
Роспужати, -жа́ю, -єш, гл. = роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав.
Скліти, -лію, -єш, гл. = скніти. Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скліє.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Вже ступила на хистку кладку. Хисткий місточок.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Та скора ж, та хистка, як та ластівка!
