Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки.
Зорениця, -ці, ж. = зориця.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії?
Подібність, -ности, ж. Сходство.
Присада, -ди, ж.
1) Усадьба. У Пимона присада добра.
2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья.
Прихід, -хо́ду, м.
1) Приходъ, прибытіе.
2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Йора з приходу узенька. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Янкелева хата на місті зараз на приході.
Стреміти, -млю, -миш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.