Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Закорча́віти, -вію, -єш, гл. Покривиться.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Настояти Cм. настоювати.
Ніцувати, -цу́ю, -єш, гл. Уничтожать. Хто собі що обіцує, тоє Бог ніцує. Ном. № 19.
Перекошувати, -шую, -єш, сов. в. перекоси́ти, -шу, -сиш, гл. Перекашивать, перекосить (косою), прокосить далѣе, чѣмъ слѣдовало.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться. Харьк. у.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). Маркев. 14. К. Досв. 7. В яру колись гайдамаки табором стояли. Шевч. Ум. та́борик.  
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.