Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрутаси, -сів, м. 1) Извороты, трудныя «па» (въ танцахъ). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями. К. ЧР. 286. 2) Увертки.
Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. І. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31.
Качор, -ра, м. 1) = качур. 2) мн. = качористі вилочки. Kolb. І. 49.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина. Н. Вол. у.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Хахульки Cм. хахольки.