Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгребти

Розгребти Cм. розгрібати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРЕБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРЕБТИ"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Багатитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обогащаться. К. ХІІ. 46. Коли б єси над тим перебрехом знялась, котрим письменство в нас що-року багатиться. К. Дз. 90.
Вигодинюватися, -нюється, сов. в. вигодинитися, -ниться, гл. безл. Проясняться, проясниться (о погодѣ). Перейде дощ, вигодиниться, протряхне, то й поїдемо. Канев. у.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Коминок, -нка, м. 1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. І. 229.
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Понамуровувати, -вую, -єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. ( Залюбовск.).
Тестів, -тьова, -ве Тестевъ. Я сідлаю кониченька тестевого. Грин. III. 82.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГРЕБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.