Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлапий, -а, -е. Не имѣющій лань. Шейк. 216.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину. Дещо.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Ном. № 3060. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать. Шевч. 212.
Лі́пший, -а, -е. Лучшій. Ліпші вбогі лати, ніж твої дорогі шати. Лукаш. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ном. № 4441., Ум. ліпшенький.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка. Вас. 166.
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать. Левиц. Пов. 316.
Прогортати, -та́ю, -єш, сов. в. прогорну́ти, -ну́, -неш, гл. Раздвигать, раздвинуть, отворачивать; прогребать, прогресть, прочистить. Ой то перепілочка, ой мала невеличка, ой по полю літає, ой комиш прогортає. Чуб. V. 22. Вуса прогортає. Св. Л. 202. Я сніжок прогорну. Мил. 192. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166.
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Удивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. удиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.очима. Уставляться, уставиться на кого глазами, пристально смотрѣть. Вдивився в мене очима. МВ. (О. 1862. III. 59).
Шутулуць меж. = шусть 2. Печу, печу папку, саджу на лопатку, шутулуць у піч. ЕЗ. V. 149.