Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Душма́н, -на́, м. Притѣснитель, угнетатель. Пресвітлий князю, ти всього не знаєш, що в тебе коять душмани козацькі.... бо дуки ці голоту зобіждають.
Збанкру́титися, -кру́чуся, -тишся и збанкрутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Обанкрутиться. У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився.
Звіно́к, -нка́, м. 1) — ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Cм. звонець.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Палуб, -ба, м. = палуба 1 — 3. Ум. палубе́ць.
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти.
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Така, що постав сім терниць, то переб'є.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать.
