Блудяжка, -ки, ж. Потаскушка. Честь тоді святилась дуже, накриток карали, коси різали блудяжкам, в погріб запірали.
Боягуз, -за, м. = боюн. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся.
Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.
Котляр, -ра́, м. = кітляр.
Кукурудза, -дзи, ж. Кукуруза. Кукурудза сіється, кукурудза родиться. Ум. кукурудзка.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum.
Учепити, -плю, -пиш, гл.
1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи.
2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
