Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдужливо нар. = байдужно. Байдужливо прийняла вдова вмову дурневу, — не виявляла вона ніколи ні радощів, ні смутку. Г. Барв. 307. Вона й привіталася, і снідання подала, і щось промовила, і про щось поспитала, і глянула, і подякувала, та усе наче недбайливо, якось байдужливо. МВ. ІІІ. 105.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Могу́чість, -чости, ж. Могущество. Желех.
Неошатно нар. Ненарядно. Гей корчмо, корчмо-княгине! Чом то в тобі козацького добра багато гине? І сама єси неошатно ходиш, і нас козаків-нетяг, під случай, без свиток водиш. ЗОЮР. І. 220.
Певне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.
Продрати, -деру, -ре́ш, гл. = продерти.
Розгейкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгайкатися.
Уступатися, -паюся, -єшся, сов. в. уступитися, -плюся, -пишся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться. Тут уже царь уступився: «Оддай, — каже, — дочко!» Рудч. Ск. II. 113.