Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Босоркун, -на, м. Упырь. Желех.
Вирячити Cм. вирячувати.
Домива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доми́ти, -ми́ю, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила. Богодух. у.
Мло́стити, -стить, гл. безл. Дѣлаться дурно.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. Ном. № 3446. Чуб. 1. 88, 52. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. Св. Л. 184. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Столівка, -ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві. Ном. № 3157.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить. К. Псал. 88.