Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замчать, занести. Мир. ХРВ. 24. Козацькі суда на три части розбивало! Першу часть оббивало, в тихий Дунай замчало. Лукаш. 61. О, нещаслива доле ти звеліла орді в турещину мене замчати. К. ЦН. 214. Вхоплено й замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. ХП. 130.
Зза́молоду нар. Съизмолоду. Полись танцював ззамолоду. Левиц. Пов. 54.
Зубик, -ка, м. Ум. отъ зуб.
Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.
Кукурудзяний, -а, -е. Кукурузный.
Натиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. натертися, -труся, -ре́шся, гл. Натираться, натереться.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.