Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Босорканя, -ні, ж. 1) Вѣдьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = ропавка. Желех.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Гнітючка, -ки, ж. Видъ лихорадки. Міусск. окр.
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Показувати, -зую, -єш, гл. 1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». МВ. ІІ. 26. Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. Чуб. V. 373. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози. Шевч. 2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало. Св. Л. 65.
Синета, -ти, ж. Темный лѣсъ. Желех. Ой на горі синета. Гол. III. 244.
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Г. Барв. 293. Так аж снігом сипле за шкуру. Ном. № 4397. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Грин. III. 316. Ой сип сирівець та криши опеньки. Шевч. Сип воду! Kolb. І. 34. 3) Лить, отливать изъ металла. Шух. І. 273, 275, 281 — 284. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. (Стрижев.). 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом. Гн. I. 11.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку. Гол. III. 220.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.