Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Зажи́ти Cм. заживати.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Зваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = звалити.
Купний, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. Ном. № 10482. А ні то воли продажні, а ні то вони купні. Грин. III. 518.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Штапний, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.