Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дякони́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ діакона.
Жасми́нний, -а, -е. Жасминный. Жасминними пахощами пахне. МВ. ІІІ. 52.
Зворухну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Тронуться съ мѣста, шевельнуться. 2) Всколыхнуться; засуетиться. Мати Божа! Увесь будинок зворухнувся: білити, мити, прибірати... Панночки сподіваємось! МВ. (О. 1862. III. 35).  
Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. Гол. І. 150, 151.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю). Ном., стр. 300, № 457.
Несповна нар. Не вполнѣ; не сполна. неспо́вна ро́зуму. Полоумный. Моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. I. 187.
Перестругати Cм. перестругувати.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл. 1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Мет. 146. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Чуб. III. 470. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував. Мил. 45. 3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали. Чуб. V. 802.
Солопити, -плю, -пиш, гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ).