Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплюнути Cм. випльовувати.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Заляка́ти Cм. залякувати.
Наса́джувати, -джую, -єш, сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. Єв. Л. XX. 9. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт. Чорт уже все поставив, тільки крил, шо вони хрестом, не почепе та каміння не насаде, бо й там хрест. Драг. 17. 3) Разложить на току хлѣбъ для молотьбы. Домолочував жита: півкопи було насажено. Зміев. у.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 13. Ум. носільничок.
Остригати, -га́ю, -єш, сов. в. остри́гти, -жу́, -же́ш, гл. = обстригати, обстригти.
Повісняний, -а, -е. не полотно. Полотно болѣе тонкое, чѣмъ клочкове, которое въ свою очередь тоньше валовини. Вх. Зн. 5.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.