Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білоручечка, -ки, об. ум. отъ білоручка.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Кусень, -сня, м. 1) Кусокъ. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. 2) Сильно выстриженное мѣсто. Обстриг так, що скрізь по голові видно кусні. Лебед. у.
Ма́мчин, -на, -не..1) маминъ. 2) Мамкинъ
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Обмівний, -а́, -е́ Клеветническій. Желех.
Подаруйко, -ка, м. Даритель, кто подарки дѣлаетъ. Подаруйко за кордоном без штанів ходить. Ком. II. № 928.
Покрикати, -ка́ю, -єш, гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.
Поодинокий, -а, -е. 1) Отдѣльный. 2) Одноконный? Хтось в'їзжає до нас на подвір'є поодинокими саночками сірою конячкою. КС. 1883. II. 466.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» Рудч. Ск. І. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. IІ. 43.