Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Відвохнути, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Позакруглювати, -люю, -єш Округлить (во множествѣ).
Сталка Cм. сталька.
Усічи, -чу, -чеш, гл. = усікти. Шейк.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Шух. І. 191. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти). Шух. І. 36.