Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Бризка, -ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Левиц. І. 397. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне. Мир. ХРВ. 266.
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Згі́рок, -рку, м. Холмикъ. Збігла прудко на згірок. Мир. ХРВ. 7. Ум. згі́рочок. Веде його на згірочок. МВ. (О. 1862. І. 77).
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь. X. С. VII. 451.  
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Поволі нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Посл. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти. Шевч. 76.
Понавіряти, -ря́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.  
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці. Харьк.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.