розважний

Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме. Чуб. І. 41.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.

Випадкові слова

Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.

повністю...

Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.

повністю...

Пообколупувати, -пую, -єш, гл. Облупить, обковырять (во множествѣ). Стіни пообколупували, долівку повибивали. Васильк. у.

повністю...