Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Словарь.
Карабин, -ну, м. Карабинъ, короткое ружье. Ой той же то козак Зарвай а він бистрого ока: ой як затопив із карабина, вивернув Шамрай бока. Ум. караби́нок. В руках карабинок, на плечах кишкетик, на плечах кишкетик, при боку багнетик.
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать.
Подоминати, -наю, -єш, гл. Окончить мять (во множествѣ).
Подупельник, -ка, м. 1) Лакомка, баловень. 2) Ловеласъ.
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Понадбовував добра.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Тверезісічко нар. = тверезісінько.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Чуманіє в голові.
2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить.