Гуди́мець, -мця, м. Волкъ.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Запе́вне нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш.
Зиму́шній, -я, -є. Зимній.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Сп'ячник, -ка, м. Раст. Eriophorum angustifolium L.
Уремня, -ня, урем'я, -м'я, с. = час. в одні́м уре́мні. Въ одномъ состояніи, положеніи. Е, та мій кашель все в однім уремні стоїть.
Фітик, -ка, м. пт.: Silvia fitis.
