Вербина, -ни, ж.
1) Одно вербовое дерево. Не стій, вербино, роскидайся.
2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Ум. вербинка.
Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной.
2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду.
Подочісувати, -сую, -єш, гл. Дочесать (многихъ).
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Поначіплювано густо струни золотії.
Свідчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. Недоїдки свідчили, що тут були люде. Йшла фальшивим свідком свідчити. Святеє писаніе свідчить-висвідчає.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану.
То-що. Cм. то.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus.
