Баламутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити.
2) Смущать, нарушать покой. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він!
Лука́во нар. Лукаво, коварно. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш.
Понадщерблювати, -люю, -єш, гл. Выщербить часть (во множествѣ).
Поорати, -рю́, -реш, гл. Вспахать. Та вже ж люде в полі поорали.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Трясихвістка, -ки, ж.
1) = трясидупа.
2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys).
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Улива, -ви, ж. Проливной дождь. Бурхали із-під неба вливи, і хмари голосом гукали.