Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Гірок 2, -рка, м. = огірок.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат. Вх. Уг. 244.
Надгни́ти Cм. надгнивати.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. ІІ. 67.