Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робота

Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Ном. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Ном. 542. Цілісінький день у роботі. МВ. І. 26. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ном. № 10000. Ум. робітка, робітонька, робіточка. Грин. III. 400, 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБОТА"
Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Конст. у. различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.
Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Чуб. V. 398. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. Н. п. 2) Знахарь. Чуб. III. 193. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus. Черном. Вх. Пч. II. 21.
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь. Прил. у.
Зашеретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) О зернахъ: размолоть на крупу. 2) О льдѣ: затереть. Сього року під Вознесенським льодом зашеретувало.
Зогнити, -нию́, -ниєш, гл. Сгнить. Учора жив, а сьогодня зогнив. Ном. № 8262.
Инжир, -ру, м. Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Камен. у.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.