Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує.
Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене!
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій.
2) Слежавшійся.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Псота, -ти, ж.
1) Бѣдность; бѣда, нужда.
2) Плохая погода.
3) Брань.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Узирити, -рю, -риш, гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Я й не взирила, як вона пішла.