Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Зверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Приїхали з борозни та чорзна-що й зверзли.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка. Кв.
Крутенький, -а, -е., Ум. отъ крутий.
Підсипання, -ня, с. 1) Подсыпаніе. 2) Подливаніе. Та не підсипай удруге борщу, — годі вже того підсипання, бо я й так наївся. Конст. у.
Пожинати, -на́ю, -єш, сов. в. пожати, -жну, -жнеш, гл. Пожинать, пожать. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. К. Іов. 10. Взяли мене да й пожали, у снопики пов'язали. Чуб. V. 538.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.