Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Нагуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Нагудѣть, нашумѣть.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!»
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ.
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
Щибелець, -льця, м. пт. Fringa.