Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318. 2) Морская трава. Левин.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Піддубовик, -ка, м. Раст. Boletus pachypus Fr. ЗЮЗО. І. 114.
Полотенко, -ка, с. 1) Ум. отъ полотно. 2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63. 3) = полотенце 3. Вх. Уг. 261.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.