Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку. Ном. № 8988.
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Порозраювати, -раюю, -єш, гл. То-же, что и розраяти, но многихъ.
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Рк. Левиц.
Таловірка, -ки, ж. Родъ седьдя. Вісім хур провадив риби: там був оселедець, лящ, сула, тарань, чахоня, чабаки, севрюга, короп, щука, таловірка, лин і окунь. Мкр. H. 7.
Труйзілля, -ля, с. Ядовитое растеніе. Трумбета, ти, ж. = труба. Гол. II. 612. Cм. трубета, трембіта.