Баламутка, -ки, ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ.
Бійство, -ва, с. = бійка. П'янство, бійство завелось таке, що й Боже!
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Навми́сне, нар. Нарочно, умышленно, намѣренно.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Отто нар. = ото. Отто мені щастя, Ганно, як я стою увечорі під вишнями та дожидаю мого милого.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати.
Попроциндрювати, -рюю, -єш, гл. Промотать, растратить (во множествѣ). Люде... гроші попроциндрювали.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл.
1) Размяться (во множествѣ).
2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).