Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода.
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д.
Напуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. напухти и напухнути, -хну, -неш, гл. Напухать, напухнуть.
Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали.
2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Ребра києм окладати.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Покрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені.
Припинка, -ки, ж. = припин. Ледача шкапа скрізь припинки має.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Роспорядивши Турн як треба.... Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. Уступіте, спасибі вам, до господи. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. уступити у зако́н. Жениться. 3) — у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись.