Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію Його і міри нема. Кв. II. 1. Я по добрості даю тобі. Н. Вол. у. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. Мет. 439. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. Н. Вол. у. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить. Грин. II. 100.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Неборачка, -ки, об. Бѣдняжка. Як поїхав козак у військо охотне, а козачку-неборачку у домівці покидає. Н. п. Наші неборачки один пішки, другий рачки. Чуб. І. 281.
Порозламувати, -мую, -єш, гл. Разломить (во множествѣ). Хоч би вже по цілому періжку дітям дала, а то по половинці порозламувала. Славяносерб. у.
Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. Шейк. 2) Сторожъ при темницѣ. Шейк.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає. Чуб. V. 486.
Умолот, -ту, м. Умолоть. Карбуйте собі копи, снопи і умолот. Г. Барв. 307. На зріст то вона (пшениця) й добра, та на вмолот не теє. Мир. ХРВ. 350.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. К. XII. 34. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. К. ЦН. 264. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями). К. ПС. 30.