Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу. Сим. 130.
Висмердітися, -джуся, -дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запахъ. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. І. 403.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Гру́бниця, -ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко. Ном. № 13323.
Лічма́, нар. Счетомъ.
Навіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наві́яти, -вію, -єш, гл. Навѣвать, навѣять. Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій. Гліб. 105.
Патли, па́тлі, -лів, м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.  
Присінок, -нка, м. Пристройка. Вх. Зн. 55. Чаще во мн. присінки. Крыльцо, крыльцо съ навѣсомъ на двухъ столбикахъ. Поп. 52. В присінках всі пани сиділи, на дворі ж вкруг стояв народ. Котл. Ен. II. 15. Наймити й наймички на присінках. Сим. 205. Ум. присінечки. Чуб. V. 1076. Ой у сінечки, у присінечки ясне сонечко сходить. Мил. Св. 18.
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.