Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Зміев. у. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися. Богод. у.
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок. МУЕ. III. 45.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл. 1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба. 2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать. 3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо. 4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово. Г. Барв. 159.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл. 1) Опирать, опереть, упирать, упереть. 2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло. Рудч. Ск. І. 3. 3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. Федьк. То їх батько, жартувати не сперає. Федьк. І. 118.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Умаювати, умаюю, -єш, сов. в. умаїти, умаю, -їш, гл. Убирать, убрать зеленью, цвѣтами. Мою душу, мов до шлюбу дівчину, вмаїли. Млак. 38.