Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багачка, -ки, ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. І. 122.
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Жалли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая. Чуб. V. 707.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. ІІ. 96.
Кантоха, -хи, ж. = карто́ха. Сумск. у. Наберуть мішків п'ять кантохи. Грин. І. 99.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Пакати, -каю, -єш, гл. Курить. Пакає люльку. Вх. Зн. 46.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати. Могил. у.
Харсонський, -а, -е. Херсонскій. Шейк.