Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивертень, -тня, м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Кличе мати сина з коршми додомочку. Чуб. V. 33. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться. Мил. 41.
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Обмана, -ни, ж. 1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Грин. III. 237. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні. Лебед. у. 2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Грин. III. 209. Ум. обманонька.
Отчина, -ни, ж. = отчизна 1. Чуб. V.
Пробрязчати, -чу́, -чи́ш, гл. = пробрязкати.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.