Викисати, -са́ю, -єш, сов. в. викиснути, -ну, -неш, гл. Вымачиваться. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду.
Гай-Гай! меж.
1) Эхъ-эхъ! Гай-гай, як був я молодий! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами.
2) Крикъ на хищныхъ птицъ.
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав.
Затьо́р, -ру, м. 1) Скопленіе льда во время ледохода. Тут на березі, саме на Ненаситці, стояв водяний млин якогось купця; та знесло його, як був затьор. 2) дава́ти затьо́ру. Колотить, бить сильно. Пану Геленору смертельного дали затьору, і той без духу тут зоставсь.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Незабавом прийде й Семен. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі.
Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був.
Умаїти Cм. умаювати.
Шлямпати, -паю, -єш, гл. Бродить, брести.
Шпачиний, -а, -е. Скворцовый. Назнав я шпачине кубелечко.