Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный.
2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Воздушний, -а, -е. . = воздуховий
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Надо́шник, -ка, м. Водяная губка, бодяга, Spongia fluviatilis. L.
Поперекаламучувати, -чую, -єш, гл. Помутить, возмутить (во множествѣ).
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Так аж снігом сипле за шкуру. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Ой сип сирівець та криши опеньки. Сип воду! 3) Лить, отливать изъ металла. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Та на свого цюру споглядає. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів.
Умокати, -каю, -єш, сов. в. умокнути, -кну, -неш, гл. Обмакиваться, обмакнуться. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок.