Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудяжка, -ки, ж. Потаскушка. Честь тоді святилась дуже, накриток карали, коси різали блудяжкам, в погріб запірали. Мкр. Н. 35.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ.... Желех.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток. Камен. у.
Ззі́сти, ззім, ззіси́, гл. Съѣсть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. № 125.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи. Чигир. у.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Послизнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. Як послизнувся, та й упав. Н. Вол. у.  
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.