Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо.
Купитися, -плюся, -пишся, гл. = купчитися. Чужі діти до неї купляться. А що ти скажеш про поспільство, що купиться коло Ніжена? Куптесь у полки, кричіть у раду. Кругом цього царя купилась ціла академія писателів. . Думка за думкою купиться.
Підсубійок, -йка, м. = підсубійник.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка, м. Ум. отъ розум.
Рощ... = розч..
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Сосничок, -чка, м. Ум. отъ сосник.
Цокотати, -чу, -чеш, цокотіти, -чу, -тиш, гл. 1) = цокати. Дріжить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче. 2) Стрекотать. На моїй дерезі тільки цвірінькають горобці та цокотять сороки. 3) Говорить быстро, высокими нотами. Дівчата, мов ті сороки, цокотали. Не та стала дівка: до хлопців цокоче, як ясочки грають Марусини очі. «Нікчемний той рід жіночий, каже: все б їм гуляти! Гуляють та цокочуть, як ті сороки.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.
