Бир! бирр! меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Козлуватий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу.
Поріг, -ро́гу, м.
1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. у порогах стояти. Стоять у порога. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо.
2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори.
3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Ум. поріженько. поріжок, поріжечок.
Розгордуватися, -дуюся, -єшся, гл. = розгордіти.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Сама таліяна обойму.
Укучитися, -чуся, -чишся, гл. Наскучить, надоѣсть. Добре ніколи не укучиться.
Шельма, -ми, об.
1) Бранное: шельма. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася.
2) = кадина.