Буцатися, -даюся, -єшся, сов. в. буцнутися, -нуся, -нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так. що аж в обидвох ґулі на лобах понабігали.
Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин.
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. мокренький, мокре́сенький.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Милосердного гріхами прогнівляли. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили.
Тварь, -рі, ж.
1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі.
2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Ум. тварючка.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов.
Ужище, -ща, с. Веревка. Cм. ужисько.