Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. І. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Дохазяйнува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Хозяйничать до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Дохазяйнувались до такого, шо в хаті й шматка хліба не було. Грин. II. 253.
Єхи́дно нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись. Стор. МПр. 104.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17.
Моло́чник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Підпора, -ри, ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.
Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Труска, -ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене. Новомоск. у.