Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Грин. ІІІ. 72. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули. Ном. № 12559.
Долі́зти Cм. долазити.
Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатер. у. ( Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві. Грин. І. 173.
Любли́вий, -а, -е. Влюбчивый. Дід мав любливе серце. Стор. (Закох. чорт.). — ЧГВ. 1853. 62.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця. МУЕ. III. 45.
Повисватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ). За ці м'ясниці мабуть усіх дівчат у нас повисватують. Черниг. у.
Поперемивати, -ва́ю, -єш, гл. Перемыть (во множествѣ). Поперемивала миски й ложки. Кіевск. у.
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.