Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмінятися, -няюся, -єшся, сов. в. відміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться. Пора, мати, дочку віддати, голос відмінився. Чуб.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144.
Пайда, -ди, ж. 1) Приношеніе, благодарность. А попові у піст, саме, значить, пайда йшла. Харьк. г. 2) Удача. Як нема пайди, то и з хати не йди. Волч. у.
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Підводний, -а, -е. Подводный. Левиц. Пов. 109.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Росплатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай. Чуб. І. 75. 2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною. Харьк. г.
Фараґів, ґова, м. Топоръ. Вх. Зн. 74.
Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Конст. у.