Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барнавий, -а, -е. Бурый. Куропатва барнава. Вх. Лем. 390.
Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку. Котл. Ен. V. 46.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Погарманитися, -нюся, -нишся, гл. Помолотить. Наслали... гарман, трошки погарманились, а то оставили на завтра. Грин. І. 87.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Тванюка, -ки, ж. Ув. отъ твань. Мнж. 193.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої. Екатер. у.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).