Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Довести́, -ся. Cм. Доводити, -ся.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Перепеличка, -ки, ж. Ум. отъ перепелиця.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Потужити, -жу, -жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.
Різьба, -би, ж. Рѣзьба, рѣзная работа. Шух. І. 192. Дорогу різьбу рубають. К. Псал. 169.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх. Чуб. II. 202.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.