Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеклий, -а, -е. Поблекшій, увядшій.
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ. Шух. І. 85.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Нездатність, -ности, ж. 1) Неспособность. 2) Непригодность, неудовлетворительность.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Підобідання, -ня, с. Время предъ обѣдомъ. Все тута по иначому: що снідання в підобідання, а обід аж ік полудню. Грин. III, 493.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).