Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висота, -ти, ж. = високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Жабі́йка, -ки, ж. Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый. 2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Ном. № 6342. Товста натоптувана жінка. Мир. ХРВ. 65.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.